Історія Києва\історичні будівлі

Торговельний будинок меблевої фірми Й. Кімаєра. Споруджений за участю архітекторів В. Городецького та М. Клуга. Ділянка мала складну в плані конфігурацію, поширювалася вглиб кварталу, сягаючи Ольгинської та Інститутської вулиць, і була щільно забудована переважно виробничими спорудами. В будинку на розі вулиць Інститутської та Ольгинської жив сам власник фірми. Стіни корпусу меблевої фірми цегляні, перекриття й внутрішні металеві сходи спиралися на багатоповерхові металеві конструкції. Ліворуч по фасаду був еркер. У період між громадянською і 2-ю світовою війнами в будинку містилися різні заклади й підприємства, зокрема, Київська 8-а взуттєва фабрика. У вересні 1941 будинок згорів. Металеві конструкції зазнали таких руйнувань і пошкоджень, що відновленню не підлягали. Під час відбудови, здійсненої наприкінці 1940-х рр., збережено тільки головний фасад (зі зменшенням виносу еркера і втратою в ньому бічних вікон), периметр зовнішніх стін та поверхи флігельного будинку. Решту споруд розібрано на цеглу.
Будинок чотириповерховий, цегляний, тинькований, у плані близький до квадрата зі стороною 32 м. Після відбудови центром композиції об'ємно-просторової структури стало внутрішнє світлове подвір'я, на зразок ренесансних, але перекрите скляним світловим ліхтарем на металевому каркасі. Службові приміщення згруповано по периметру зовнішніх стін з виходами на внутрішню чотириярусну відкриту галерею. Колони й перекриття залізобетонні. Фасад виконано в неорене-сансних формах з укрупненими деталями. Простінки між великими вікнами першого й другого поверхів оздоблено рустованими лопатками, третього і четвертого - тричвертєвими канелюрованими колонами корінфського ордера на п'єдесталах, що спираються на кронштейни. У капітелях вміщено ліпні голови бога Меркурія. "Жезли Меркурія" прикрашають замки над вікнами четвертого поверху; в тимпані фронтону, що увінчує центральну частину фасаду, містяться скульптурні зображення, зокрема, й Меркурія. На фронтоні вміщено дату "1884", що засвідчує час заснування меблевої фірми Й. Кімаєра. Ліворуч по фасаду - брама проїзду на внутрішнє подвір'я; збереглися залишки її первісного металевого оздоблення.
Праворуч по фасаду - вхід до проміжного вестибуля станції метро "Хрещатик". Пам'ятка є цікавим зразком торговельно-промислової споруди, розташованої серед житлової забудови з суто комерційною метою: надати можливість придбання меблів мешканцям щойно споруджених будинків, переважно на території колишньої садиби Ф. Мерінга. Значна частина меблів і столярних виробів фірми Й. Кімаєра і досі служить за призначенням, зокрема, в будинку Національного банку України, спорудженому 1902 - 05 рр.

Тимпан фронтону.

Торговий дім.

Історія Києва
\|Головна\| \|Зміст\| \|Використані матеріали\| \|Розробник\|