Історія
Києва
|
Історія
Києва
|
|
|
На схилі пагорба, що зумовило різноповерховість споруди. Головний фасад
орієнтовано вздовж фронту вулиці. Київську контору Державного комерційного
банку засновано 1839. У 1860 комерційний банк перетворено на Державний
банк. До зведення нового власного будинку містився у садибі № 9 на тій
самій вулиці. Одна з перших монументальних банківських споруд в Україні.
1900 було оголошено архітектурний конкурс на проект Київської контори
Державного банку, в якому переміг проект арх. О. Кобелєва. Фасад розроблено
арх. О. Вербицьким. У його оформленні взяли участь скульптори Еліо Сала
і Ф. Соколов. 1902 відбулися закладини будинку, 1905 -відкриття. 1934
за проектом арх. О. Кобелєва та участю арх. В. Рикова надбудовано третій
і четвертий поверхи із збереженням загального стилю оздоблення будинку.
1983-84 здійснено консерваційно-реставраційні роботи (арх. І. Малакова,
худ.-реставратор А. Марам-польський, керівник І. Дорофієнко). Триповерховий,
з підвалами, цегляний, у плані Н-подібний, з розміщеною у центрі операційною
залою (пл. 720 кв. м). Перекриття залізобетонні, над залою - по металевих
фермах. З боку головного фасаду міститься сходовий вестибуль і малі
зали зі склепінчастими перекриттями. Фасад облицьовано штучним каменем,
що імітує діорит і пісковик, колони - з лабрадориту. У порталі та карнизі
застосовано майолікові вставки, па наріжжях будинку - скульптури драконів
з бетону. Головний фасад має тридільну композицію з розвиненою центральною
частиною і триарковим порталом входу. Виконаний у формах раннього ренесансу
з елементами готики й романського стилю. Обабіч - проїзди з декоративними
кованими Ґратами. У тому ж стилістичному ключі виконано оздоблення інтер'єрів,
де широко застосовано ліплення у вигляді ренесансно-готичних орнаментів,
скульптурні елементи, природний і штучний камінь, дерев'яне столярне
заповнення вікон і дверей високого ґатунку, кольорові вітражі тощо.
Особливу увагу приділено прямокутній у плані двосвітній операційній
залі з підвісною заскленого стелею та біломармуровим фонтаном у центрі,
її простір поділено балконом із ажурними металевими ґратами на два яруси,
стіни яких ритмічно членовано арковими прорізами. Балкон спирається
на вміщені в міжвіконнях подвійні фігурні кронштейни з лев'ячими масками.
Аркові віконні й дверні прорізи оздоблено крученими колонками й орнаментальним
обрамленням. П'яти фальшивого склепіння стелі заповнено ліпними картушами
з символами різних галузей людської діяльності, а також алегоричними
барельєфними зображеннями Вулкана - бога вогню і ковальства, Меркурія
- бога торгівлі, ремісництва і скотарства, Мінєрви - богині мудрості,
Церери - богині землеробства і родючості (скульптура та орнаменти виконані
ск. Е, Сала). Падуги фальшивого склепіння завершується сталактитовим
фризом і карнизом з модульйонів, на які спирається засклена частина
стелі. Світлу колористику зали, пофарбованої у ніжні пастельні тони,
доповнюють кольорові акценти: вміщені на теракотовому тлі ренесансні
арабески над прорізами, кольорові вітражі вишуканого квіткового малюнка
у фрамугах готичних вікон, виконане в техніці розпису по склу зображення
захисника Києва архістратига Михаїла на стелі зали, відновлене за первісним
малюнком у 1994 (від 1934 тут було зображено герб СРСР), і малого герба
України - тризуба в обрамленні орнаменту по кутах (худ.-реставратор
Є. Чорнокозенко). Споруда відзначається високою якістю архітектурної
пластики, багатством форм і фактури, мистецького вирішення. Є типовою
для періоду історизму стилізацією на теми італійських палаццо. Відіграє
важливу роль в архітектурному ансамблі вулиці.
Вул. Інститутська, 9-а, Будинок національного банку України.
План першого поверху.
Вул. Інститутська, 9-а. Фото поч. 20 ст.
Операційна зала. Фото поч. 20 ст.
Деталь оздоблення фасаду.
Меморіальна дошка на честь декабристів.
|
|
|||||
|
©dah
|
