На північному схилі Черепанової гори. Прикривала північний фронт Госпітального
укріплення з головною в'їзною брамою. Цегляна, двоповерхова, у плані
дугоподібна, загальна довжина 143 м, з трьома невеликими напівкруглими
виступами на зовнішньому фасаді. Складалася з 29 склепінчастих відсіків,
три з яких зайняті сходами з розташованими поруч санвузлами у напівкруглих
виступах по фасаду. Планування коридорне з двобічним розташуванням приміщень.
Фасад з віконними прорізами, звернений на велике напівкругле подвір'я.
Зовнішній фасад з бійницями та амбразурами первісно мав винятково оборонний
характер. Наприкінці 19 ст. на ньому було розтесапо вікна. Тоді ж у
центрі подвір'я напіввежі споруджено у плані Т-подібний одноповерховий
корпус прохідної, а з боку зовнішнього фасаду - прямокутну в плані двоповерхову
прибудову. Напіввежа призначалася для проживання 900 осіб госпітальних
чинів і служилих. З 1870 тут містилася військово-фельдшерська школа,
яка готувала медичних та аптечних фельдшерів для служби у військовому
відомстві. До школи приймали синів нижчих військових чинів віком від
13 до 17 років. Навчальний курс був розрахований на 4 роки. При школі
діяла Володимирська церква.
1896-1900 тут навчався майбутній поет Дем'ян Бєдний (справж.- Придворов
Юхим Олексійович; 1883-1945). У цей час написав свої перші вірші, опубліковані
1899 у газеті "Киевское слово". 1903-07 тут здобував медичну
освіту майбутній письменник Остап Вишня (справж.- Губенко Павло Михайлович;
1889-1956). Після закінчення школи працював у Києві фельдшером.
1909-14 у школі навчався Любченко Панас Петрович (1897 -1937) - державний
діяч УРСР. З 1913 - член партії есерів. Після закінчення школи був рекомендований
для вступу до Петербурзької військово-медичної академії. За антивоєнну
пропаганду був розжалуваний і відправлений на фронт.
1886-1900 тут навчався ОгІєнко Іван Іванович (митрополит Іларіон; 1882
-1972) - історик, богослов, філософ, етнограф, письменник, перекладач,
педагог, церковний і державний діяч. Після закінчення школи відбував
трирічну практику й вступив до Київського університету на медичний факультет.
1910-14 тут проходив курс навчання воєначальник періоду громадянської
війни Щорс Микола Олександрович (1895-1919). Після закінчення школи
був відправлений на фронт. 1952 на фасаді прохідної при вході на подвір'я
напіввежі встановлено мармурову меморіальну дошку на пошанування М.
Щорса (арх. Д. Криворучко; 1998 прохідну розібрано). Тепер у будинку
поліклініка Головного клінічного госпіталю Міністерства оборони України.
1998 площу перед напіввежею реконструйовано.
Північна напіввежа.
План другого поверху.
