Двоповерховий, на підвалі, з мезоніном тинькований, майже квадратний
у плані Має анфіладне та коридорне планування. 1 формах неоренесансу.
Відрізняється скульптурністю вирішення фасадів за рахунок об'ємної рустовки,
включення великих га рельєфних деталей. Фасади симетричні з| композицією,
з виділенням центру порталми. Портал головного фасаду фланковані напівколонами
тосканського ордера на високих базах, завершено фронтоном з геральдичною
композицією у тимпані. Вікна першого поверху акцентовано волютами замкових
каменях, бічні напівциркульні вікна другого поверху - з пілястрами корінфського
ордера, в імпостах замкових каменів - символи торгівлі. Над центральними
вікнами з рустованими архівольтами - барельєфи з левовими маскаронами,
гірляндами, у підвіконних фільонках - масивні валики. Завдяки темному
цегляно-червоному кольору тиньку особняк отримав назву - "Шоколадний
будинок".
Архітектурне оформлення інтер'єрів виконано у різних стилях: готичному
(їдали ня), мавританському, бароковому (кабінет), російському та стилі
модерн (вітальня).
У 1934 р. реконструйовано за проектом арх. П. Альошина, у 1987-88 рр.-
капітально відремонтовано за участю спеціалістів інституту "Укрпроектреставрація".
Під час реставрації виявлено первісний авторський живопис у стилі модерн
в одній із зал другого поверху. Він складається з орнаментальних зображень
жіночої голівки у віночку, пави, квітів на зігнутих стеблах по стінах;
рослинного орнаменту на дверях. Пишне ліплення карниза мало позолоту.
У декорі будинку широко використано дерево, одну з кімнат облицьовано
різьбленими дубовими панелями. Особняк із садом відокремлений від вул.
П. Орлика цегляною стіною з металевими кованими ґратами.
До 1934р. використовувався як житловий. У 1917-18 рр. у ньому мешкав
І. Кістяківський (1876-1941)- вчений-правознавець, громадський діяч,
міністр внутрішніх справ Української Держави. Член партії кадетів. Емігрував.
У 1919р. у цьому будинку проживав X. Раховський (1873-1941) - нарком
іноземних справ, голова Раднаркому УРСР (1919-23). Репресований 1937
р., розстріляний. Реабілітований 1988.
У 1929-30рр. тут мешкав М. Яворський (1884-1937)- академік ВУАН, АН
БРСР, один із перших українських істориків-марксистів, голова Укрголовнауки
(з 1926 р.) при Наркомосі УРСР. Репресований у 1931р., розстріляний.
Реабілітований у 1989р.
У 1927-34 рр. в будинку проживав М. Макаренко (1877-1938) - археолог,
мистецтвознавець і музеєзнавець, співробітник історико-філологічного
відділу ВУАН (1920-29 рр.), Всеукраїнського археологічного комітету.
В 1934р. виступив проти руйнації Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Репресований у 1934р., 1936р. розстріляний. Реабілітований у 1960р.
У 1934р. особняк передано НКВС, у 1948р.- Управлінню справами Ради Міністрів
УРСР, з 1952 р. в ньому містилося Товариство культурних зв'язків із
зарубіжними країнами; у 1960-80рр.- Палац одруження.
Тепер на реставрації.
Особняк, Шовковична, 17/2.
