Чотириповерховий, цегляний, вкритий теразитовим тиньком, чотирисекційний,
з парадними та чорними сходами. Симетричний за композицією. Основними
елементами, що формують головний фасад, є вікна, згруповані в єдину
композицію по вертикалі. Між вікнами - декоративні рельєфні вставки
рослинного орнаменту. Вставки під вікнами другого поверху імітують напівбалясини.
Центральна вісь фасаду фланкується ризалітами, дугоподібним еркером
на рівні трьох поверхів, який по другому поверху спирається на ідентичний
за формою балкон.
У 1935-41 рр. у цьому будинку жив О. Довженко (1894-1956) - кінорежисер
Київської кіностудії художніх фільмів (з 1957 р. носить його ім'я),
письменник, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1939), лауреат Державних
премій СРСР (1941 р.- за фільм "Щорс", поставлений у 1939р.,
і 1949), Ленінської премії 1959р. У 1940р. створив разом з Ю. Солнцевою
документально-публіцистичні фільми "Визволення" та "Радянська
Буковина", написав сценарій фільму "Тарас Бульба" за
повістю М. Гоголя.
У 1945-63 рр. тут жив О. Пащенко (1906-63) - графік, народний художник
УРСР (з 1960 р.), член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (з 1954р.),
професор (з 1947 р.), ректор (1955-63 рр.) Київського художнього інституту.
Автор серій "Київська сюїта" (1936-60рр.), "Київська
комсомольська ГЕС" (1961 р.).
У 1957-72рр. у цьому будинку жив О. Корнійчук (1905-72) - драматург,
кіносценарист, громадський діяч, академік АН УРСР (з 1939 рр.) і СРСР
(з 1943 р.), Герой Соціалістичної Праці (1967р.). У цей період написав
п'єси "Чому посміхалися зорі" (1958 р.), "Над Дніпром"
(1960 р.), "Сторінка щоденника" (1964 р.), "Пам'ять серця"
(1971 р.); за його сценаріями знято фільми "Калиновий гай"
(1961 р.), "Загибель ескадри" (1966 р.), "А тепер суди
... " (1967 р.). Лауреат Державних премій СРСР І941, 1942, 1943,
1949, 1951 рр.; Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка 1971 р.
У 1957-64 рр. тут жила дружина О. Корнійчука - В. Василевська (1905-
64) - письменниця, громадський діяч. Активний член Всесвітньої Ради
Миру, Радянського комітету захисту миру. У цей період написала повість
"У тяжкій боротьбі" (1958 р.), лібретто опери "Богдан
Хмельницький", займалася журналістикою. На фасаді встановлено меморіальні
дошки: у 1960 - О.Довженку (бронза, граніт, барельєф; ск. М. Вронський,
арх. І. Шмульсон); у 1965р.- В. Василевській (граніт, барельєф; ск.
Г. Кальченко, арх. Б. Приймак); у 1969р.- О. Пащенку (граніт, барельєф;
ск. І. Макогон, худ. М. Богомольний); у 1973 р.- О. Корнійчуку (бронза,
барельєф; ск. О. Скобликов, арх. А. Ігнащенко).
