|
Історія
Києва
|
|
|
На ділянці різкого зниження рельєфу, що зумовило висоту будинку - ліве
крило головного фасаду одноповерхове, праве і дворовий фасад - двоповерхові.
Першим власником садиби 1838 була дружина генерал-лейтенанта У. Ловцова
(Сулима), 1848 площа садиби розширюється за рахунок вільного місця поруч
з нею. З 1859 власники садиби - родина генерал-майора Савицького. На
ділянці було декілька дерев'яних будівель. 1887 садибу розділили між
братами О. та А. Савицькими. 1892 титулярний радник А. Савицький зводить
фасадний будинок за проектом арх. А. Краусса. 1916 у зв'язку з розташуванням
тут польського експериментального камерного театру "Студія"
С. Висоцької у вітальні на другому поверсі влаштовано глядацьку залу
на 100 місць і сцену, зроблено часткове перепланування вхідних приміщень.
Сцена влаштована на одному рівні з першим рядом крісел без рампи. Двоповерховий,
цегляний, тинькований, пофарбований у два кольори. Головний фасад вирішено
у формах неокласицизму. Об'ємно-просторова композиція асиметрична. Розкріповка
фасаду, насиченість прямокутними віконними прорізами надають невисокому
видовженому будинку певної вертикальності. До бічного фасаду прилягала
гранчаста у плані лоджія, пізніше перебудована у додаткове приміщення.
З боку вулиці його глуха стіна оформлена декоративною нішею, з боку
подвір'я влаштовано відкриту галерею (тепер перероблену на віконні прорізи).
Сандрики з замковим каменем, фриз і декор ніші доповнюють виразність
особняка. Планування приміщень коридорно-анфіладне. Перекриття плоскі.
На другому поверсі зберігся поліхромний ліпний декор, який повністю
вкриває стелі зали й декількох кімнат. Тривале використання будинку
різними установами та проведені ремонти дещо змінили його зовнішній
вигляд і планування помешкань.
Особняк.
План цокольного поверху. |
|
|||||
|
©dah
|