Історія Києва

 

• Історичні будівлі

 

Другий житловий будинок працівників Ради Народних Комісарів УСРР 1930-х рр. На розі вулиць Шовковичної та Інститутської. Побудований за проектом арх. С. Григор'єва. В архітектурному вирішенні будинку знайшов відображення перехідний етап у розвитку радянської архітектури від конструктивізму до неокласицизму. Чотириповерховий, цегляний, на підвалі, у плані Г-подібний. Складається з наріжної та двох рядових секцій; на поверсі кожної з них по дві чотирикімнатні квартири. Секції мають парадні й чорні (тепер замінено ліфтами) сходи. Прийнято систему поздовжніх несучих стін; міжповерхові перекриття - по дерев'яних балках; зовнішні стіни покрито теразитовим тиньком, Об'ємно-аросторове вирішення будинку симетричне відносно центральної осі зрізаного рогу, закріпленої незначного виступу об'ємом сходової клітки, яка фланкується дугоподібними балконами. У композиції фасадів прочитується планувальне вирішення будинку. Перший поверх трактовано як рустований цоколь. Основними елементами, що формують вуличні фасади, є згруповані у вертикалі балкони, лопатки у міжвіконних простінках. Споруда відзначається стриманістю декоративних деталей, облямувань прорізів, огорож балконів та парапету. Заглиблені у площину стіни картуші й вставки виконано в техніці високого рельєфу. Всі декоративні деталі виділено кольором. У цьому будинку 1943-60 жив Козицький Пилип Омелянович (1893 - 1960) - композитор, педагог, музикознавець, музичний і громадський діяч, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1943). Викладав у Київській консерваторії, очолював кафедру історії української музики (з 1945 - професор]. 1952- 56 - голова правління Спілки композиторів України. Автор кількох опер, симфонічних сюїт, хорових творів, пісень і романсів тощо; музикознавчих праць,у т. ч. "Тарас Шевченко і музична культура" (1952), "Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування" (1972), а також про М. Леонтовича, Б. Лятопіинського, К. Степенка та ін. Мешкав у трикімнатній квартирі № 10 на першому поверсі будинку.
1937-41 тут проживав Коротченко Дем'ян Сергійович (1894-Ї969) - державний і партійний діяч УРСР. Голова Ради Народних Комісарів УРСР (лютий 1938 - листопад 1939], з листопада 1939 до 1947 - секретар ЦК КП(б)У. У роки Великої Вітчизняної війни - один із організаторів і керівників партійного підпілля і партизанського руху в Україні. Мешкав у п'ятикімнатній квартирі № 5 на третьому поверсі. 1944-59 у будинку проживав Мануїльський Дмитро Захарович (1883- 1959) -- державний і партійний діяч УРСР, акад. АН УРСР (з 1945). 1944- 53 - заступник голови Ради Міністрів УРСР і одночасно міністр закордонних справ УРСР (1944-52). Викладав у Київському університеті на факультеті міжнародних відносин. 1962 на фасаді будинку встановлено гранітну меморіальну дошку з бронзовим барельєфним портретом П. Козицького (ск. О. Ковальов, арх. П. Захарченко), 1964-меморіальну гранітну дошку з бронзовим барельєфним портретом Д. Мануїльського (ск. М. Вронський, арх. І. Шмульсон), 1974 - меморіальну дошку з білого мармуру з барельєфним портретом Д. Коротченка (ск. О. Ковальов).

Житловий будинок вул. Інститутська, 20/8.

Меморіальна дошка П. Козицькому.

Меморіальна дошка Д. Коротченку.

Меморіальна дошка Д. Мануільському.

©dah