Історія Києва

 

• Історичні будівлі

 

На лінії забудови вулиці, на розі вулиць Інститутської та Садової. Зведений як прибутковий будинок у стилі раннього модерну. Належав арх. Г. Шлейферу. П'ятиповерховий, цегляний, з підвалом, тинькований. Складається з двох однакових Т-подібних у плані секцій на дві квартири, зблокованих під тупим кутом. Центральні частини фасадів позначено двома еркерами гранчастої форми, розміщеними по боках від осі парадного входу, та аттиком криволінійного контуру з тридільним напівовальним вікном. В оформленні фасадів використано фризові фігурні рельєфи та ліпний орнамент рослинного й геометричного характеру, художній метал в огорожі балконів (під час ремонтних робіт частину декору втрачено). Збереглося оформлення вестибулів, марттювих сходів, а також фрагменти металевих піддашків над порталами парадних дверей, викопаних у стилі модерн.
Відзначається раціональністю планувального вирішення, різноманітністю і майстерністю виконання деталей декору, витриманих у традиціях раннього модерну.
Під час окупації Києва у лівому крилі будинку на другому поверсі містилася явочна квартира (тепер № 10) підпільної антифашистської організації "Арсеналєць", що діяла у місті з лютого 1942 до серпня 1943. Керували нею робітники заводу "Арсенал" Нестеровський Данило Якович (1888-1943) та Гайцан Микола Іванович (1884-1943). Складалася з чотирьох підпільних груп (28 осіб). Підпільники друкували і поширювали серед населення Києва, Димерського та Чорнобильського районів Київщини зведення Радінформбюро, листівки "Советский голос", рятували мирних жителів від вивезення до Німеччини, організовували диверсії. Організація займалася розвідкою, допомагала партизанам медикаментами тощо. У серпні 1943 Д. Нестеровського і М. Гайцана було заарештовано. Загинули в гестапо. До революції у будинку проживав доктор медицини Нейолов Михайло Костянтинович, лікар безкоштовної лікарні для чорноробів.

 

Житловий будинок.

150.2 План першого поверху.

 

©dah