Історія Києва

 

• Історичні будівлі

 

На розі вулиць Інститутської та Ольгинської. Наприкінці 19 ст. садиба в межах вулиць Банкової, Інститутської та Ольгинської стала власністю київського купця 1-ї гільдії, цукропромисловця С. Лібермана. На його замовлення за проектом арх. В. Ніколаєва надбудовано й добудовано споруджений раніше особняк на вул. Банковій, 2. Особняк на вул. Інститутській, 8 (стара адреса - вул. Інститутська, 28] займав відокремлену наріжну частину цієї садиби. Двоповерховий, цегляний, тинькований, у плані складної конфігурації, з асиметричними фасадами. Більшої парадності надано фасаду на вул. Інститутській, розкріпованому з лівого боку ризалітом, з правого (наріжного] - напівкруглою ротондою. Обидві частини мали відповідне завершення (нині втрачене): зрізаний чотирисхилий намет і напівсферичну баню. Ці деталі акцентували архітектоніку особняка і його положення в забудові кварталу. Фасади будинку оздоблено в дусі еклектизму з елементами неоренесансу та необароко: рустуванням стін першого поверху, тричвертєвими колонами ротонди, декоративним обрамленням вікон другого поверху. До південного торця добудовано двоповерховий об'єм на одну віконну вісь по фасаду. Парадні двері в спільному порталі подвійні - окремо для квартир, розташованих на першому й другому поверхах. Третій вхід влаштовано також окремо - на західному фасаді. Балкони другого поверху (альтан над парадним входом, напівкруглий наріжний та звичайні) мають ажурні ковані ґрати. Збереглося оздоблення інтер'єрів: рустування стін й ковані металеві грати парадних сходів, ліпні стелі, карнизи, розетки тощо. Приміщення частково перегороджено з урахуванням пізніших потреб. Ліворуч від бічного ризаліту, впритул до огорожі сусідньої садиби на вул. Банковій, 2, міститься в'їзна брама на цегляних пілонах. Стулки брами - пізнішого походження. Решта огорожі з боку вул. Ольгинськоі не збереглася, У глибині подвір'я залишився колишній корпус служб - з дерев'яними щипцями. Особняк - цінний зразок забудови Липок межі століть.
На поч. 20 ст. тут на другому поверсі проживала родина сина цукропромисловця С. Лібермана, на першому - вдова генерал-майора О. Бенуа.

 

Особняк.

План першого поверху.

©dah