На лінії забудови вулиці, на розі вулиць М. Грушевського
і Шовковичної (стара адреса - вул. Олександрівська, 19/2). Збудований
за проектом арх. В. Ніколаєва для директора київського Промислового
банку В. Рубінштейна. Згодом належав київському цукропромисловцю і банкіру
М. Гальперіну. В особняку містилися також контори семи цукрових заводів.
Двоповерховий, цегляний, у плані прямокутний (первісно Г-подібний],
орієнтований головним фасадом па вул. М. Грушевського. У центрі - парадні
двері, акцентовані великим балконом над ними. Другий такий балкон розміщено
посередині бічного фасаду, де раніше був вхід до службових приміщень
- контор. Композиційно будинок вирішено у формах і декорі венеціанських
палаццо доби Високого Відродження - з чітким ритмом вікон і оздоблення.
Стіни першого поверху оброблено гладеньким рустом у тинькуванні та фризом
з тригліфами й розетками. Другий поверх оздоблено тричвертєвими колонками
з іонічними капітелями, розміщеними у міжвіконнях, самі вікна з напівциркульними
перемичками облямовано меншими напів-колонками та балюстрадою. Завершуй
фасади фриз із гірляндами і карниз великого виносу на консолях. По краю
даху раніше йшов парапет-балюстрада з вазами на п'єдесталах. Тильний
фасад оброблено трохи скромніше. У частині садиби, витягнутій вздовж
вул. Шовковичної, раніше був невеличкий садочок. Від вулиці його відокремлював
високий тинькований мур, декорований рапортно неглибокими нішами й пілонами
з кам'яними кулями. Вхід на подвір'я через браму з хвірткою. З правого
боку особняка у 1910-х рр. споруджено чотириповерховий прибутковий будинок.
З вестибуля, прикрашеного ліпленням і розписом, широкі сходи прямують
повз пару колон штучного мармуру до приміщень першого поверху і до парадних
сходів. Підлога й сходи - мармурові, огорожі сходів - металеві, ковані,
ренесансного рисунка. Парадні сходи сполучаються на рівні другого поверху
з бічними коридорами через аркадні лоджії, декоровані пілястрами. Сходи
освітлює скляна стеля. У парадних приміщеннях, згрупованих вздовж вуличних
фасадів, збереглося ліпне оздоблення стель і карнизів. Інтер'єрам надано
рис палацової розкоші.
Під час капітального ремонту 1976 добудовано триповерховий об'єм з боку
подвір'я і двоповерховий службовий флігель, який сполучається з особняком
переходом на рівні другого поверху. Тоді балюстраду на даху замінено
глухим парапетом, що зорово перевантажило фасади. Будинок - один з кращих
зразків садибної забудови Липок кін. 19 ст. Після громадянської війни
будинок займали різні радянські організації та установи: Київське окружне
статистичне бюро. 1946-51 тут експонувалася виставка "Партизани
України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників", розміщена
в 19 залах. Тепер в особняку містяться комітети Верховної Ради України.
Особняк.
План першого поверху.
