Розташований на лінії забудови вулиці. Зведений як прибутковий,
у стилі модерн.
Чотириповерховий, цегляний, у плані прямокутний, односекційний. Головний
фасад, орієнтований на вул. М. Грушевського, вирішено асиметрично. Досягнуто
це влаштуванням входу в ризаліті, що фланкує правий ріг будинку, над
яким міститься лоджія, перекрита дугоподібною перемичкою, декорованою
модернізованим рослинним орнаментом. Асиметричність вирішення фасаду
підкреслено також розміщенням у лівій наріжній частині проїзду на подвір'я,
над яким на другому і четвертому поверхах містяться трапецієподібні
у плані балкони. Фасад оздоблено декоративними вставками з характерним
для модерну рослинним орнаментом. Первісні інтер'єри не збереглися.
Відзначається містобудівною та історико-архітектурною цінністю. 1983-92
в квартирі № 4 на другому поверсі проживав Майборода Георгій Іларіонович
(1913-92)-композитор і педагог, народний артист СРСР (з 1960). Автор
кількох опер: "Милана" (1957), "Арсенал" (1960),
"Тарас Шевченко" (1964), "Ярослав Мудрий" (1973);
чотирьох симфоній (1938, 1953, 1978, 1986); сюїт, поем, "Радісної
увертюри" (1985), хорів, романсів, збірки обробок народних пісень
"Із живих джерел" (1990) тощо. 1995 на фасаді будинку встановлено
бронзову меморіальну дошку з горельєфним портретом Г. Майбороди (ск.
О. Скобликов).
Меморіальна дошка Г. Майбороді.
Житловий будинок.
План першого поверху.
